Вроде молюсь, вроде Господа знаю,
Но «Я!» возвеличив, в пылу забываю
Голгофский закат и кровавый венок…
Несусь по проспекту, не чувствуя ног
Забыв в одночасье про Божью стезю
И всё мне не мило, стеная, корю
Себя и сородичей, власть и работу…
Как малое чадо Христову заботу
Средь ярких вещей сего бренного мира
Не вижу, не слышу. Лишь голос кумира
Творящего зло, гулким эхом грохочет
В поникшей главе, и как лава клокочет
Обида и горечь в глубинах груди.
И меркнет, стихая прибоем, в дали
Господнее Слово. Все блага Его
Ворует, ворует неистово зло,
Надеясь навек отлучить от Христа…
Но Бог меня Любит! Святые уста
Взывают чуть слышно: «Вернись на тропу,
Что Я проложил, не коверкай судьбу.
Искуплен ты Мною! Избрал Я тебя!
Со Мною не бойся ни вод, ни огня!
Тебя не отвергну! Спасу, укреплю!
Я Бог твой Извечный! Тебя Я Люблю!
Враги все твои пред тобою ничто!
Смелей попирай пятой беды и зло!
Исчезнут они, убегут в никуда.
Искать будешь их – не найдёшь и следа!!!
Не бойся! Не бойся! С тобой Я везде!»-
И чувствую в правой ослабшей руке
Тепло Божьей длани. Стихает волна
Гордыни несносной и злобы стена
От пения Ангелов рушится в прах.
И там, где недавно господствовал страх,
Мир Божий настал. Благодать всепрощенья
Излилась с небес. Бог помог в час паденья
Из топи восстать на Святую стезю!
Всей сутью своей Богу Славу пою!
Вовеки Всевышнего будет держава!
Отцу, Сыну, Духу - Величье и Слава!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.