23. Осанна! Слава! - Господу кричали
І листя пальми падало під ноги.
В Єрусалимі так Христа стрічали,
Хвалили всі Його, хвалили Бога.
Раділи всі: прийшов наш Визволитель.
Хто воскрешає, Хто життя дарує.
Повіки слався, наш Господь, Учитель!
Осанна! - люд, мов океан, вирує.
Ніколи і нічим уже здавалось
Тієї радості й любові не спинити.
Та, незадовго, натовп, той що славив,
Кричати буде грізно: "вбити! вбити! "
Господь ввійшов у храм в Єрусалимі.
У дім, що був збудований для Бога.
Що ж Він побачив там, чи ж порадів Він
Тому, як славлять Господа живого?
Міняли всюди гроші, торгували.
Ягнят, козлів був повний храм Господній.
І що мерзотою в законі називали
Внесли те в храм, перед лице Господнє.
Обман, нажива, обдирання бідних
Багато літ у храмі царювали.
Не міг там Дух Господній більше жити.
Там Божа слава вже не пробувала.
Повикидав Ісус усе нечисте.
І храм наповнила Господня слава.
Каліки і сліпі, усі зцілившись,
З дітьми малими Спаса прославляли.
Ти скажеш: "це давно було, я знаю,
Господь, перед розп'яттям в місто входив. "
Ні, кожен день Його хтось зустрічає,
Він кожен день приходить до народу.
Ми каємось і Він гріхи прощає.
Любов і дяку стелимо під ноги.
А потім, на хресті, знов розпинаєм,
В гріхах все загрузаючи потрохи.
Пощо судити гріх народу того,
Що з храму дім розбійників зробили?
Господь сказав: ви храм Духа Святого.
Погляньмо, що з цим храмом ми зробили?
Чи в нас свобода Духові і воля?
Чи, в серце, ми вже стільки настягали,
Що не назвеш нас храмом вже Господнім.
Скоріше для гріха вертепом стали.
Господь сьогодні йде щоб нас очистить,
Як очищав той храм в Єрусалимі.
Щоб на прохання наші і молитви
Ми відповідь від Бога получили.
Сьогодні Іісус до тебе входить,
Щоб запитать, чи серце ти очистив?
А завтра знову піде на Голгофу.
Гріх понесе твій на череповище.
Господні діти, перегляньмо кожен
Чим ми сьогодні Спаса зустрічаєм?
Не втратьмо тої першої любові,
Що в нас була, як Господа пізнали.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Адаму было хорошо. Притча. - Николай Агапьев Странным образом, случается так, что мои нежные и красивые стихи типа: "Облака на небе, белые, пушистые
Средь обилья снега
Солнышко лучистое,
Дует мягкий ветер с запахом душистым,
Стоит денек весенний
С звонким птичьим свистом"
Не так популярны как жесткие в стиле аля Маяковский... Что ж, у людей свои предпочтения, а у авторов свое призвание, и свои сильные и слабые стороны. После написания довольно жесткого стихотворения: "Снимите маски лицемеры" Я захотел немного похулиганить... написав это стихотворение. Очень надеюсь, что мне удалось вызвать на ваших устах улыбку. ;-) P S.(Стихотворение было серезно переработано, устранены некоторые ошибки) Как автору, мне не безразлична судьба своих творений, и каждый раз написав что-то, думаешь, а для кого это? - коснется ли сердца то, что я сотворил? Но Господь велик и удивителен! Недавно, без специальной подготовки, экспрмтом, я прочитал эту притчу на свадьбе, при чем читал его с мобильника и с этого сайта. Наградой был веселый смех, и улыбки жениха и невесты, а так
же всех окружающих... И в такие минуты думаешь: не зря, не напрасно то, что ты делаешь, тратя время и силы, и хочется сказать Богу - спасибо, и так-же сделать много больше и лучше!
